|
|
Всі статті
Деякі фізико-хімічні аспекти
Ми звикли звертати увагу на хімічний склад води (мінералізацію, жорсткість, екологічну чистоту), і знаємо, що вода для споживання повинна відповідати необхідним нормам, що жорстко регламентовані різними нормативними документами (ДСТУ, СанПІН, і т.д.). Задовільні хімічні параметри води досягаються досить легко. На ринку України пропонуються різні установки для очистки води, наприклад, зворотнього осмосу, різні фільтри. Однак, для ефективного протікання фізіологічних процесів в організмі людини важливими є саме фізичні властивості, такі як:
- кислотно-лужний баланс (рН) – вода повинна бути нейтральною або слаболужною, що дає можливість ефективніше підтримувати кислотно-лужний баланс рідин організму;
- структурованість - практично вся вода в организмі структурована;
- окисно-відновний потенціал (ОВП), який повинен бути якомога ближчим до ОВП міжклітинної рідини;
- поверхневий натяг та ін.
Зупинимся дуже коротко на такому фізичному параметрі води, як окисно-відновний потенціал.
З чисто фізіологічної точки зору життя людини – постійне протікання біохімічних процесів. В основі цих процесів лежать окисно-відновні реакції (ОВР). В якості прикладу типових окисно-відновних реакцій можна навести дихання, обмін речовин.
Для того, щоб організм оптимально використовував питну воду, її ОВП повинен відповідати значенню ОВП внутрішнього середовища організму. ОВП внутрішнього середовища знаходиться в межах від –250 до +100 мілівольт (мВ). ОВП більшості питних вод від +400 до +700 мВ, ОВП водопровідної води часто наближується до +1000 мВ. ОВП вимірюється спеціальним приладом.
Якщо питна вода, що поступає в організм має ОВП близький до ОВП внутрішнього середовища організму людини, то вода (у випадку її сумісності по іншим параметрам) практично відразу ж засвоюється. Якщо ж питна вода має високий позитивний ОВП, організм змушений або зрівняти його (ОВП) з ОВП внутрішньоклітинної рідини, або ж ця вода, не затребувана, транзитом проходить у видільну систему. Необхідна зміна ОВП води в організмі відбувається за рахунок затрати енергії клітин. Тобто енергія клітин , яка повинна бути використана для забезпечення життєдіяльності організму, використовується на зміну ОВП рідини, що поступає (досягнення біосумісності води і внутрішнього середовища). Причому, в першу чергу, для забезпечення життєдіяльності “більш важливих” органів (мозок, серце і т.і.) затрачається енергія клітин “менш важливих” органів (шлунок, печінка, нирки та ін.). І якщо цим клітинам доводиться постійно працювати в такому режимі, вони пошкоджуються. Звідси паталогії, хвороби.
ОВП природних вод із джерела, колодязя (будь-якої гарної природної водойми) близький до ОВП внутрішнього середовища організму. Однак потрібний ОВП утримується протягом досить короткого часу, тому випивати воду потрібно прямо біля джерела (приклад водних курортів). У різних природних джерел цей термін різний (від кількох годин до кількох днів, наприклад, артезіанська вода біля селища Болехів (Карпати) утримує негативний ОВП близько 7 днів), все залежить від ступеня і характеру структурованості води. Добре відомо, що коли п”ємо воду на водних курортах, наш організм оздоровлюється, але варто привезти цю воду додому, і вона повністю втрачає свої властивості.
Отже, ОВП фактично і є основним фізико-хімічним обгрунтуванням “живої води”, води, що є джерелом енергії для живих організмів. Чим нижчим є ОВП – тим більш корисною, більш “живою” є вода, і навпаки, вода з високим позитивним значенням ОВП – “мертва”, непридатна для постійного вживання вода.
|
| Добавлено: (18.01.2008)
|
| Просмотров: 1418 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
