Вода в організмі людини бере участь у двох життєво важливих процесах :
- розчинення та транспортування різноманітних речовин.
- участь в окисно-відновних реакціях (ОВР) всередині клітин.
Якщо для першого процесу в певному сенсі підходить багато різних рідин (супи, компоти, соки, чай, кава та інші напої), то для ОВР необхідна тільки сира жива вода – структурована вода з низьким ОВП.
Людський організм не має достатніх запасів води, спроможних підтримувати життєдіяльність в умовах обезводнення. Ось чому ми повинні пити воду регулярно протягом всього дня. Чай, кава, компоти та ін. не беруть участі в ОВР всередині клітин, а лише у видільних процесах. Багато хвороб – від нестачі потрібної для організму води при надлишку вживаної рідини.
Саму по собі воду слід вважати найбільш прийнятним тонізуючим напоєм і приймати регулярно протягом дня з певними інтервалами. Однією з переваг води, як джерела енергії є те, що будь-яка кількість надлишкової води легко виводитсья з організму. Вода виробляє необхідну енергію на додачу до резерву, яий є в клітинах, а потім залишає організм, виводячи токсичні відходи діяльності клітин. Організм її не утримує. Кількість води, яку необхідно вживати здоровій людині (саме води, а не інших рідин) рекомендуєтся в межах 3% від ваги людини, якщо вживання рідини не обмежується медичними рекомендаціями. Це досить важко, особливо без звички. Але, поступово збільшуючи кількість води яку ми вживаємо, ми обов'язково навчимося пити воду правильно і в необхідній кількості.
Навіть надлишкова вага може бути наслідком постійного зневоднення. Мозок, як найважливіший орган, постійно вимагає енергетичного підживлення. Передня частина мозку отримує енергію з двох джерел – або з гідроелектричної енергії, або ж з цукру в крові. В свою чергу гідроелектроенергія отримується оргінізмом з води, а рівень цукру в крові підтримується шляхом споживання білків та вуглеводів, які організм перетворює в цукор. Отже, вимагаючи енергетичного підживлення, мозок починає про це активно сигналізувати. На жаль, цей сигнал часто ми трактуємо категорично однозначно- потрібно їсти (щоб поповнити цукор) і практично ніколи – потрібно пити (щоб поповнити запаси електроенергії). Тому ми їмо навіть тоді, коли організм хоче пити. А ось той, хто перед вживанням їжі п”є воду, ці відчуття розрізняє.
Починаючи їсти, замість того щоб пити, людина поступово набирає зайву вагу, адже лише незначна частина речовин із вживаної їжі досягає мозку. Переважна ж частина поступово накопичується, особливо в тому випадку, коли м”язи не витрачають призначену їм частину енергії. Очевидно, що якщо в якості джерела енергії використовується вода, то такого накопичення не відбувається. Вживання води, крім забезпечення організму “гідроелектричною” енергією, дасть можливість організму в залежності від фізичних навантажень привести у відповідність вживання їжі і перетворення жирів з власних запасів, тобто приведення маси тіла у фізіологічну норму.
Як же правильно пити воду? По-перше, вода повинна бути обов”язково сирою, з землі, з низьким ОВП. По-друге, кількість вживаної води повинна бути не менше 2-х літрів удень, в ідеалі – 3% від ваги людини. По-третє, не можна пити воду відразу після їжі. Воду необхідно пити протягом дня рівними інтервалами, але не пізніше ніж за 15 хв. до їжі, і не раніше, ніж через 1,5 години після.
На ринку негазованої питної води представлені два види питної води – природна і зворотньоосмотична. Зупинимося на такому способі очистки води, як очистка методом зворотнього осмосу.
Технологія очистки води, яка називається “зворотній осмос”, базується на фільтруванні води крізь пори мембрани, які мають розмір молекули води – фільтруються тільки молекули Н2О, а всі інші частинки (солі, мінерали і т.і.) відфільтровуються. Звернемо увагу на те ,що незалежно від якості вхідної води, на виході – практично чистий дистилят. Цей принцип фільтрації дуже привабливий для виробників питної води, при невеликих затратах – завжди стабільна якість продукту. Така вода може реалізовуватись як проста питна вода, так і бути основою для виробництва будь-якої мінеральної води відомої марки. Зворотньоосмотичну воду пропускають через спеціальні установки – мінералізатори, де вона, по заданій програмі насичується в певних пропорціях різними мінералами та іншими необхідними речовинами, і на виході отримують потрібну мінеральну воду – Боржомі, Трускавецьку, Миргородську, Моршинську та ін. За своїм хімічним складом (а, також, і за смаковими якостями) ця вода зовсім не відрізняється від природної води, але за фізичними властивостями порівнювати таку мінеральну воду із свіжою природною водою зі вказаного джерела, це все одно, що порівннювати підігріту до 36,6°С єгипетську мумію із живою людиною. Фізичні властивості природних вод швидко погіршуються, і такі води в подальшому нічим не відрізняються від зворотньоосмотичних мінералізованих вод. Хоча технологічно виробляти зворотньоосмотичну воду набагато дешевше, бо сировиною для виробництва такої води може слугувати також і водопровідна вода. Таку воду добре використовувати для приготування чаю, кави, бо вона дуже м`яка і при заварюванні не погіршує смакових якостей цих напоїв.
А ось що стосується корисності зворотньоосмотичної (дистильованої) води – питання гостро дискусійне. Більшість учених, в тому числі з Інституту колоідної хімії і хімії води ім. О.Думанського, впевнені: ніяка штучна вода не зможе замінити природну, що містить оптимальний набір життєво необхідних елементів.
Так у моряків, які пили дистильовану воду, через три-чотири місяці спостерігалося лущіння шкіри, випадіння волосся, проблеми із зубами та інші неприємності. Важко знайти рибалку, у якого б не було гастриту чи виразки. Відбувається вимивання солей і важливих мікроелементів з організму, внаслідок чого страждають кістки і шлунково-кишковий тракт. Черепаший панцир і той після тижневого перебування в дистильованій воді стає м`яким.
Безумовно, зворотньоосмотична вода незамінна в місцях з обмеженими водними ресурсами, де отримати її іншим методом неможливо - наприклад, в регіонах бідних на прісну воду. Але коли є вибір між зворотньоосмотичною і нормальною повноцінною водою, то вибір повинен бути однозначним.
У 2004 році на засіданні «круглого столу», який був присвячений проблематиці якості бутильованих питних вод, що виробляються і реалізуються в Україні, дуже показовою була доповідь головного спеціаліста екологічної лабораторії Інституту колоїдної хімії та хімії води Національної академії наук України. Цією лабораторією проводилось біотестування багатьох видів питної води, яка виробляється в Україні, в тому числі і зворотньоосмотичної мінералізованої води. Проводилися дослідження, як поводять себе живі організми в тій або іншій воді, наприклад, як швидко проростає різне насіння, як розвиваються в цій воді мальки карасів (найбільш невибаглива риба), пуголовки, та багато різноманітних тестів, на яких ми не будемо зупинятися. Був отриманий наступний результат – в різних водах живі організми поводили себе по різному, десь вони розвивалися швидше, десь повільніше, а в зворотньоосмотичній воді всі вони гинули.
Очистка води методом зворотнього осмосу – це винахід США. Там майже вся вода, яка використовується як питна , очищується мембраними фільтрами, за методикою зворотнього осмосу, потім мінералізується. Ціла галузь промисловості працює на виробництво мінізаводів або побутових установок по виробництву зворотньоосмотичної води. На ринку України теж представлена велика кількість таких установок. І продавці зворотньоосмотичної води або установок для її виробництва головним аргументом на її користь називали широке розповсюдження такого принципу очистки води в США. «Невже американці дурні». Цей аргумент висловив один із продавців таких установок Аргумент серйозний, але не переконливий.
|
